Світла даль,лише любов.
Любов жива що серця гріє,
Незнані мрії й почуття,
і спалахи що в душу линуть.
Пливе мереживом життя,
І кольори веселки світять шлях.
А полум"я любові не згасає.
Навіть у чорно-білих днях.
Це все,вже історія давно,
Написана тобою у майбутнє,
Фарбовані стежки,ясне життя,
Його перо не сповільняє руху.
Він пише,а світ за ним слідкує,
а час невловимо йде ,йде,
І він старіє, сповільняє рухи,
Життя згасає...Настає нове.
Він пішов.Залишивши в пам"ять,
Це все що він колись любив,
Вечірне небо,сонце зрання,
І спів любові,теплий у душі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266961
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.06.2011
автор: Іван Бобітко