Цей лист до тебе – перший і останній,
Вся глибина невимовлених почуттів,
Мов мить одвічного й болючого прощання,
І лист з голубкою до неба полетів.
У сітях спогадів проведені години,
Думки про тебе, миті забуття,
Хвилини линуть і минають днини,
Якби про біль цей та було знаття!
Ти – сон, реальний та в той час мінливий,
Так хочу, щоб ти був лише моїм,
Можливо, ти по-своєму щасливий…
Так, боляче буває, певно, всім…
Кричу тобі і в темне дивлюсь небо,
У тишу шепочу твоє ім'я,
Тобі так важко, а мені – так треба,
Лише відкрийся і я – вся твоя!
24/12/06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267162
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2011
автор: Annu4ka