Я довго блукав у самоті,
Самітник болю і розпусти
В одну мить зустрів тебе
І моє серце трішки стихло.
Заривши подихи в собі,
Я зрозумів, де теє щастя,
Твій сміх гучний, ласки твої,
Забрав собою на причасття.
І знов стою на мості,
Розкриваю свої руки-крила,
Мертвим ляжу у труні,
Але кохатиму, як можливо....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267179
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2011
автор: Voronov