Моє рідне місто, я по тобі сумую,
Не тут моє місце, і я рахую
Дні до зустрічі з тобою,
Я повернусь, обіцяю,
Мої мрії не зв’язати журбою,
Головне – я прагну, бажаю
Опинитись в обіймах твоїх,
Теплих, найрідніших, ласкавих.
Ось тоді прийде море втіх,
Хоч всупереч мені казали,
Що жити в цьому місті – смерть:
Вихлопні гази, забруднене повітря,
Краще з нього втекти геть!
Ніж ковтати хлорованої води літри!
Та я б ні за що не проміняла
Своє місто за будь-яку благодать,
Бо завжди одну істину знала –
За свою батьківщину треба все віддать.
Дніпродзержинськ – моя рідна земля,
Де я жила й народилась,
Де перший крок ступила моя нога,
Де вперше в житті влюбилась!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267201
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2011
автор: Яна.