Так втомлююсь від буднів і турбот,
Мов вичавлена,падаю безсила...
А де ти,казко втрачених пригод?
Нема тебе,намріялась,наснилась
Мені з гарячки,в душу увійшла,
Як теплий дим в застиглу прохолоду,
Немов з граніту цвітом проросла,
Запала в серце крапельками глоду.
Солодка казко,як мені втекти
Від сірих буднів,розпачу,від себе
В твої далекі,сховані світи,
В твоє безхмарне волошкове небо?
Нема дороги-мохом заросла,
Розтанув світ,як марення строкате!..
Юнацькі сни-натягнута стріла,
Яку душа не хоче відпускати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267251
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 27.06.2011
автор: Наталя Данилюк