Тендітна постать у тумані
Моїх нестиглих крихтах снів
Колючим дротом огортає
Себе від зайвих почуттів.
Нестерпно боляче у грудях,
До мозку серце промовля.
Яскраве сонце. Люди, люди...
Свідомість - що те немовля.
Коли вже ранок? Мозок нудить...
Бурхлива течія думок...
Якщо мене ніхто не збудить,
Я вибухну. Лишився крок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267278
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2011
автор: mikanijilmm