Чому мені так важко жити
Чому так доля поступа
Хоча ми вже дорослі діти
Та все ж нема у нас, нема
Немає права на кохання
Немає прав на почуття
А як з'являється бажання
Щось зупиня нас, зупиня
Немов невидима стіна
Тримає серце це гаряче
Тримає і не відпуска....
Хоча не має сил боротись,
Хоча багато перешкод
І все ж таки я не здаюся
Бере своє, вона - любов
Хм......
Та справа не лише в коханні
Хоча важливим воно є
Можливо ще й у сподіванні
Та знов ж таки, воно яке?
Одні питання ось і все
І відповідей нуль на них
Та кожен з нас її несе
Оту стіну непробивную
І не зважатиму на всіх
Доки її я не зруйную
Я житиму лише для неї
Без неї сенсу жить нема
Від серця відчинив їй двері
Та прав нема у нас, нема....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267341
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2011
автор: Dolich.D