Ніби вчора…

Ніби  вчора  за  ручки  до  школи
Матері  нас  уперше  вели,
Ми  бентеження  ледве  бороли,
А  довкола  троянди  цвіли,

Перша  вчителька  лагідна  й  мила,
Найгарніша  без  жодних  прикрас,
Ніби  сонечком  нас  освітило,
Як  зайшла  вона  в  перший  наш  клас!

Швидко  вчилися  читать
Найдорожчими  в  світі  словами
Про  Вкраїну,  родину,  про  маму
І,  як  вчителька,  мріяли  стать.

У  полоні  цікавих  предметів
Пролітали  дитинства  роки,
Нам  здавалось  це  вічним,  та  де  там,-
Ми  сьогодні  вже  випускники,

Море  музики,  квіти  у  залі,
Шат  святкових  розмай  кольорів,
Побажань  лиш  доріг  без  печалі,
Поздоровлень  схвильованих  слів.

Цей  шкільний  останній  бал,
Незабутня,  найкраща  вечірка,-
Так  прощатися  з  школою  гірко,-
Поруч  радості  світла  журба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267652
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.06.2011
автор: Віра Нагорна