Далі, що буде за тим горизонтом?
Збирайся, я тобі розповім…
Треба бігти, тримайся міцніше,
Є потреба прокласти тунелі
Під товщою днів,
Під товщою зухвалості,
Під покривалом бездоганної брехні
В черствому хлібі прогриземо отвір,
Нехай заходить свіжий дух природи,
Недремний промінець гукне тобі привіт!
Просунь спочатку руку, вхопись за повітря,
Підтягнись,
Голова твоя вже огорнута свіжим вітром,
Не бійся,
Дихай!
Надягай на себе пахощі лісу,
Тріпочи листям осик,
Зливайся з кольором неба,
Зі смаком струмків…
Серце твоє цокотить копитцями диких кіз…
Я стану травою. Соковитим стеблом,
Вишуканим чагарником…
Заховайся в мені.
Не бійся.
Дихай!
…я поведу тебе далі,
за горизонт,
під байдужістю прогриземо собі шлях,
і побачимо новий горизонт,
а потім я покажу тобі
ще один,
і так буде до поки не скінчиться світ!
Не бійся, зупинок не буде,
це діжка без дна…
Хапайся, я покажу тобі край,
І закрай, і безкрай…
І неба край!
Смійся, радій, дихай!
Дихай!!!
29.06.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267738
Рубрика: Верлібр
дата надходження 29.06.2011
автор: gala.vita