Життя –це наша творчість.
Ми створюємо у своєму житті красиву мить,Дні,роки.Людина наділена даром, якого не має у нікого на планеті.
Ми бачимо красу цього світу. Хоча нам іноді здається,що життя заввдає нам багато болю. Воно так і є.
Наш життєвий шлях не без чорно-білих смужок,і іноді ця смужка тянеться досить довго. В цьому всьому,ми повинні навчитися бачи прекрасне у поганому. Нам не обов»язково закривати на все очі,на всі проблеми та ситуації,і зациклюватись на проблемі так сильно. Хоча іноді буває так боляче ,що аж серце на шматочки рветься. Дивно ,але чому нам не спробувати поділитися тими шматочками(частинками) нашого серця,з іншими,дати їх ти кому цього по справжньому бракує.
Нехай тобі боляче,але це пройде коли ти побачиш що іншим добре завдяки тобі.
Наше життя,його сенс заключається у любові доближніх,до тих хто тебе оточує,а не тільки у любові до самого себе. Ми повинні знайти себе у світі,хтось у творчості,мистецтві,хтось у науці,а хтось у доброті та милосерді. Знаєте,якщо є добро,то буде все. Добра людина,якщо вона захоплюється музикою, то вона буде за допомогою своєї музики рятувати інших людей,тому що у свою музику вона вклала свою душу та серце. Там у неї живе добро та спокій,щедрість та доброта,відкритість та любов. Цей світ стане добрішим,якщо у ньому буди такі люди. Не потрібно говорити ,що ти нікому не потрібнийна цій Землі,що ти тут зайвий,ти просто закрив очі і не помічаєш нікого крім себе. Це просто егоїзм,та прояв твого «Я».Хоча ми часто себе почуваємо непотрібною річчю на цьому світі. Це все залежить від ситуцій які стались у нас. Так тоді важко зосередитись на чомусь,але потрібно,бо інакше людина у тобі загине. Не потрібно ставитись до людей зверхньо,але повір,ти навіть не маєш того чого мають вони. Всі ми різні,і у всіх нас своє бачення життя.якщо ти будеш таким,то тебе просто зневажатимуть всі,ти станеш нікому не потрібним і самотнім.
Всім хочеться показати,ким вони є насправді,щоб про це знав весь світ. Щоб враз- все стало спокійно тихо і добре.
Ми повинні змінити світ. Чим? Тим що у нас у душі та серці,а вони сповнені любов»ю.
Творити це сенс життя кожної людини,і якщо ти не твориш ,то ти просто помер,тебе немає к памяі світу ,людей,речей,і навіть у самому собі. Наш час,це творіння однієї особи,Бога. Ми його подоба і ми маєму ту саму силу творити. Наш день-це радістьі добро,і таке наше життя.
Роздуми.
2010 рік.
І.Бобітко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268060
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2011
автор: Іван Бобітко