Коли химера приходить у снах
Вона рахувати не вміє
І бачить в тобі лише страх
Що душу їй солодко гріє
Коли ще химера приходить у дім,
Зрадливі ховаючи очі
Не знайдете ви щастя більше у нім,
А тільки розлуки щоночі.
Не грійте химеру прокляту, женіть,
Нехай вам на нерви не діє
Не вірте, що з золота придбана кліть,
І в ній проживає надія.
Залиште химеру одну, за вікном
Хай плаче вона разом з вітром
Дзвенить у кришталі бокалом з вином
Та ходить, сумує по світу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268182
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 02.07.2011
автор: hitman7794