Жадати можна все на світі. Можна жадати кохання,бігати за ним,марити про те що воно поруч,але ніколи не відчути його по справжньому. Навіть коли ти пробуєш все на світі ,щоб здобути її серце,це не означає що вона тебе покохала. Важко зрозуміти ,що світ без неї це вже не той світ ,коли вона була поруч. Нам потрібно навчитись контролювати себе ,свої дії та вчинки,а особливо слова. Навіть до тих людей яких ми любимо і понад усе мріємо,щоб вони нас кохали,ми повинні вміти і знати як і що їм сказати. Але не завжди аші слова можуть стримуватись,через наші почуття. Ми потім дуже шкодуємо про те що сказали комусь те що ми їх любимо. Кумедно виглядає коли ти дівчині кажеш ,що ти її любиш ,а вона мовчить і тільки посміхається. А саме гірше коли вона каже «Розумієш….» і все ти навіть не знаєш що думати.. але понад усе жадаєш бути поруч з нею. Ти мрієш про це днями і ночами. І от коли ти собі нафантазував казку як у Попелюшці чи там у Білосніжці,що ти чарівний принц і рятуєш принцесу,то вона тобі каже що ти її не потрібний . вона починає забувати про тебе ,не пише не дзвонить. А ти сидиш і думаєш « Який я дурень».
Навіть жити не хочеться в таких ситуаціях,але потрібно просто все забувати і пробачати тому що вибачання,то те що тримає кожну людину на світі,і навіть велика жага до кохання безсила проти слова «Вибач»……
РОздуми
І.Бобітко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268239
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2011
автор: Іван Бобітко