Тече зі стріх,відхлипує зима...
І тепле сонце мружиться привітно,
І кволий сніг старається дарма
Проскочити повз нього непомітно!
І тане сніг на сонці,як пломбір,
По грунті розливається струмками,
І радісно пищить,оживши двір,
Крикливими,смішними горобцями!
І з-під землі прорізується знов
Густе зело,вхопившись за проміння!
І ми вже вкотре віримо в любов,
В нове життя,весну і воскресіння!..
І ми вже вкотре прагнемо тепла,
Безглуздих мрій,дитячого свавілля!..
Тече зі стріх,відхлипує зима-
Напевне знов прокинулась з похмілля...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268311
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.07.2011
автор: Наталя Данилюк