Якось вовк придбав ділянку
Десь гектарів,мабуть,з п’ять,
І почав неначе танком
Всіх сусідів відселять.
Лиску вигнав на болото,
Їжака –в старезний ліс,
На піщаники-єнота,
Заєць сам в кущі поліз.
Лиш кабанчик підняв рило
І сказав: «Земля моя!,
Хоч для тебе я і бидло,
Не піду нікуди я.»
І даремно той кнуряка
Мовив вовку ті слова,
Бо пішов сам на форшмаки,
На холодчик-голова.
Так ,на жаль,й з людьми буває,
Хто «вовків»погано знає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268342
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2011
автор: Galina Udovychenko