У тебе на обличчі – неспокій, чи не знаю...
Чи гірко в середині, чи щось тривожить, скраю?
У тебе на обличчі – сльоза от-от наллється,
Викохуючи думку: нічого, все минеться...
У тебе на обличчі – сховалася усмішка.
Вона чомусь не сяє, мені... Хіба що – трішки.
Куди вона сховалась? Мені цього замало,
І серце іншим чином витьохкувати стало.
У тебе на обличчі – до сказу гарні очі,
Чарівні довгі вії, а як вони лоскочуть...
У тебе на обличчі – вуста – солодкі грона,
З нектаром винограду, з кислинкою лимона...
У тебе на обличчі – немає місця суму,
Нехай тебе облишать гіркі, тривожні думи.
Нехай ідуть за обрій, по за ліси зелені...
Нехай не зачіпають перлин мого натхнення!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268355
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2011
автор: Віктор Нагорний