Так тихо дощ шумить, у вікна ледь дрібоче,
Так тихо ніч до мене тулиться й мина ,
А в тебе зорі, кажеш, я до тебе хочу,
Ти там,- я тут , а наче б нас й нема.
А хочеш я прийду, простягну руку,
Порушивши закон всесвітнього чуття,
Тебе любити вічна щемна мука ,
Та за безгрішність не буває каяття.
А хочеш, я віддам що хочеш,
Що маю, можу і не можу теж,
Ти знаєш все, і те що напророчиш,
З своїх таємних і високих веж.
А знаєш, я така безрадна
Буваю, як буває заболить
Мені печаль твоя і твоя правда,
Тому тебе не зможу розлюбить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268421
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.07.2011
автор: Лана Сянська