Літо-літо,смагляве дівча!
Добігає пісочний годинник
І піщинками в карих очах
Розчиняються долі-хвилини.
І захекане сонце біжить,
Щоб сандалі гарячі вмокнути
У легку прохолодну блакить,
В свіжі хвилі,як бронза пірнути!
Літо-літо,в косичках твоїх
З різнобарвними дивострічками
Іскри сонця,неначе живі,
Мерехтять золотими жучками!..
І пробите промінням плече,
Наче міддю налите,палає!
А пісок розігрітий пече,
Краплі поту із ніг витягає...
Літо-літо,мені б твій азарт
І твоя безтурботність юнацька!..
Знову ставлю годинник на старт-
Може час перехоплю зненацька...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268476
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2011
автор: Наталя Данилюк