Являєшся
Венерою із піни
І я в обійми
Падаю,
Лечу.
У воді народжується ніжність.
Загадково, тихо, білосніжно
Піна
Поглинає час.
По твоїй шовково-мокрій шкірі,
Мов чарівна музика по лірі,
Світло
Краплями тече.
Ароматом пестощів і ласки
Так, немов повернення до казки,
Ваблять нас
Незвідані слова.
Опускаюсь мовчки на коліна
І схиляю голову покірно:
Мий її
І забери собі.
І не треба любощам нічого
Крім купання пінного, нічного,
Що в кінці
Три крапки
Покладе…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268497
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2011
автор: Василь Кузан