Хто не знав того Івана,
що це за істота?
Морда наче в дикобраза
і смерділо з рота.
Як ішов, бува, додому
від плота до плота -
то штанами, то зубами
зачерпне болота.
Та якось того Івана -
Вкусила собака.
Мусів в руки медицини
віддатись бідака.
Сорок заштриків, прививки,
інші процедури,
дивовижні внесли зміни
до його натури.
Кинув пити. Відкладати
лишки став щоднини,
Так потроху доробився
до автомашини.
Дальше - більші чудасії
на Йвана напали -
одночасно дві дівиці
його покохали.
Одружився. Пішли діти,
а потім онуки,
кажуть: "Дідо розкажіть но
життєві науки."
"Для добробуту, первинні
ознаки тре знати:
рано встати, не лінитись,
іншим помагати."
"А у Вас, яка дідусю,
первинна ознака?"
Пригадав собі старенький -
це була СОБАКА.
........
(далі читаємо спочатку)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268537
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 04.07.2011
автор: Андрій Чернівець