До весни…

Так  кохати  нестерпно  кортіло  -
Божевільне  бажання  і  страх.
І  лелекою  стомлене  тіло
Десь  губилось  в  твоїх  небесах.

Непровітрені  серця  кімнати
У  задусі  тримали  любов,
А  на  вікнах  -  тюремнії  грати,
А  на  думці  -  журба  знов  і  знов.

І  в  долонях,  -  поцуплені  перли
Тих,  що  в  серці  змарнілих  надій,
І  давно  б  вже  напевно  померли,
Не  купавшись  в  любові  твоїй.

Зігрівати  лишилось  долоні,
Поправлять  на  руках  кайдани́,
І  надії  ростити  в  полоні
У  любові  твоїй  до  весни...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268661
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2011
автор: Юрась Пухнастий