Устаю. Я підіймаюсь -
Хочу знову щиро жити.
І знову відчуваю що зізнають,
Що чоловік уміє і любити.
Я втік і знову залишаюсь
У всьому, що судилося здійснити.
Тепер як падаю - не розбивають,
коли лечу, то хочеться і жити.
Устаю, хоч іноді втомляюсь.
Я падаю у бездну Світу.
І знову плазом видираюсь -
В тандемі з Вірою не грішно животіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268771
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: miroslav