Минає все: щастя і радість.
Нехай минає людська заздрість.
Минає день, а потім ніч,
Мине журба і тягар з пліч.
Та тільки не мине промінь твоїх віч.
Минає дощ, а потім сонце,
І не світить більше у віконце.
Минає літо, потім осінь,
Минають місяці, роки.
Проходимо ми різні шляхи.
Раптово мине наше життя,
І ми відійдемо звідтілля.
Залишимо по собі лише попіл.
У наших жилах тече кров,
Та тільки не мине любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268911
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: Олеся Вишня