Не покину тебе, Україно!

Не    покину    тебе,    Україно,
Як    летить    тепло  люблячий    птах,
Буду    тут,    за    кордон    не    полину,
Не  шукатиму  щастя  в  світах!

Тут  зростав  в  материнській  любові
І  малим  я  стежини  топтав,
Задивлявся  на  місяць  і  зорі,
Тут  я  вперше  дівчину  кохав.

На  твоїх  мальовничих  прост́орах,
Де  б  не  був,  Україно  моя,
На  морях,  чи  рівнинах,  чи  в  горах,
Була  люба  мені  сторона.

До  душі  всі  твої  краєвиди:
Дніпр  широкий  та  шумний  Дніст́ер,
Зачарують  високі  Бескиди
І  покритий  пшеницею  степ.

Споконвіку  тут  люди  трудящі
І  терплячі  до  всього  завжди,
Не  були  запальні  та  гарячі,
Хоч  не  раз  зазнавали    біди.

От  і  зараз  прийшли  негаразди,
Не  один  поспішив  в  чужину,
Там  приймають  заможнії  ґазди,
Та  навряд  чи  там  спокій  знайду.

06.07.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268994
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 07.07.2011
автор: С.Плекан