На обличчі сяє усмішка,
А в душі лише сльози гіркі.
По піску, по камінні пішки
Йшла за руслом швидкої ріки.
Кудись бігти і щось робити,
Щоб забути усе назавжди.
Знаю треба на світі жити
І тягар цей нелегкий нести.
Я готова нести. Небоюсь
Хоч цілунок щей досі пянить.
Зі стражданнями гідно борюсь,
Незабула тебе я й на мить.
Пам'ятатимуть очі погляд
Всі наші ночі спиті до дна.
Я чекала на тебе довго,
Та любов нашу вкрала зима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)