Я в снах до тебе поринала,
Хоч забувала наяву.
Тебе вже більше не кохала,
І про любов не мріяла твою.
Вже почуття десь притаїлись,
Але біль в серці не ущух.
Як той вогонь палає серце,
і тільки чути його стук.
У ньому ти навіки вічно
залишив дивне відчуття.
Яке коханням називають,
й говорять,
що воно весь сенс життя.
та сенс цей часто я втрачаю,
бо ти тікаєш, й знову я
тебе із часом забуваю,
але повір іскра жива.
Іскра кохання, що давно вже
живе у мені й мов стріла
пронизує стражданням й горем
і серце й душу - й знову тьма.
Ця тьма затьмарює все навкруг,
вбиває у мені життя.
І я біжу шукаю світла,
шукаю ніжності й тепла,
але чомусь вмить спотикаюсь,
і падаю - "та ні жива!" -
вмить промайнуло в моїм серці,
і я хапаюсь за життя.
Хоча тебе вже там немає,
немає слів твоїх, тепла,
але я підіймаюсь вгору
із вірою у майбуття.
І я живу, живу , мій милий!!!
Хоч поруч і тебе нема,
живу і вірю, що є сили
ще в моїм тілі, і душа
уже вертається до нього,
вже часто посміхаюсь я.
Тебе не бачу, й забуваю...
Але, мов блискавка умить
чомусь являєшся ти знову,
і іскра всерці знов горить.
Ти ніжно шепчиш:"Я кохаю!"
І я знов тану, тану вмить,
і знов зову тебе коханим,
а ти все згадуєш ту мить,
коли побачились с тобою,
коли відчули,що пала,
пала й горить любов у серці,
й що так буде на все життя.
Але я втратила вже віру
у наше спільне майбуття,
і лиш живу жахливим страхом,
що ти підеш, і знов сама
залишусь в тьмі ,
де холод тільки,
де ти лиш мрія, і нема там -
ні тепла, ні тої ласка,
лиш біль панує кожним днем,
а я шукаю вихід знову
із лабіринту твоїх серцевих схем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26910
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.05.2007
автор: GLAMYR