тиха музика звучала із тунелю
і акорди невідомі всім були
від низів і вже під саму стелю
линув звук невпинної жаги
він стояв - у бідному убранні
босими ногами на землі стояв
грав неначе на прощання
тихі ноти серця грав
а навкруг стояли перехожі
обійшли сліпця з усіх сторін
вони різні - та в усьому схожі-
кожен знихпо-своєму любив..
звичні ноти з сумом флейта грала
це був тихий крик її душі
ніч і день злились в одну оману
ніжних криків звичні міражі
вже покрила ніч будденне місто
вже і люди наче розійшлись
а вона все ще співала слізно
згадувала що було колись
...враз мелодія вже припинила грати
покотився інструмент під бруду лав
тиша захотіла трохи помовчати...
сів флейтист і тихо заридав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269259
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2011
автор: Дівчина_з_Іншого _життя