Листки в садах уже жовто-багряні
Такий простий закон всього буття
Вже сонцем висвітились чудо грані
Не відпускай те все у забуття
Неначе долі кволий поцілунок
То відблиск променя у глибині
Немов із неба божество-дарунок
Він причаївся десь в душі на дні
Непохитна в вічності часу хода
Кохаймо і ми будемо кохані
Змиє пил віків з нас весняна вода
Вкруг полинуть аромати пяні
З тобою діждемо погожой днини
Бо маємо упевненість тверду
Посієм благодаті ми зернини
І виростимо яблуні в саду
Допоможуть в негоду нам дерева
Хай не дістане дощ нас крижаний
Закружляє метіль та яблунева
Усе життя радітимемо їй
Хай не зупинить нас ніяка втрата
Не згубимо себе ми водночас
Повернуться до нас веселі свята
Ще в тілі є енергії запас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269391
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2011
автор: Гурман