Сонце радість дарує кварталам,
над землею зависла дуга
і так радісно стало на серці,
аж співати проснулась жага.
Грому гуркіт ще чутно здалека,
всі малюнки з асфальту стеклись
перехожий в гумових чоботях
неспішно прямує кудись.
Ще із листя стікають за комір,
теплі краплі дощу що пройшов,
струсивши з кашкета краплини,
я по вулицях мовчки пішов,
перестрибую кожну калюжу,
кожен раз у них джинси мочу,
від свіжості хочеться впасти,
але ні я лечу і лечу...
Чути музику десь з переходу,
скрипка ніжну мелодію грає
та не знає що нотами цими
мою душу в шматки розриває.
Всі емоції хлинуть назовні,
від усмішки здається тріщу
от таке стається зі мною
і усе це після дощу....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269413
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.07.2011
автор: Stepanko)