надішли мені поштою заклинання, -
будем грати у піжмурки з тим, хто загубився.
ця істота вчепилась зубами в ніч,
з усіх сил тягне за вії, щоб врешті прокинутись.
Сонце поквиталось зі мною і стрибнуло з неба,-
влаштуєм поминки не встаючи з ліжка.
Ми схожі на себе лише вночі,
зливаючись з розлитою кавою, мовчим,
перебираєм дотиком чорний бісер,
плетемо ланцюжки від сьогодні до завтра...
Повітряні поцілунки, повітряні змії... повітряНІ,
дихання зараз смертельним пострілом,
бо часом твій подих вбиває тисячу моїх слів
ніби народжує тишу.
На відстані трьох будинків спить НЕМОВлЯ,
тримаючись молочними руками за волосся ночі.
Не впусти у прірву цю спробу стати богоподібним,
посунь бетонну плиту і ще поговорим про темряву.
Твої холодні руки жадібно збирають бісер,
які ще невидимі ниточки можуть нас поєднати?-
ніч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269460
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.07.2011
автор: Biryuza