Маленька мрія, десь у далині,
не нагадає того, як живеш у прірві.
І хочеться кричати "відпусти!" ,
але стоїш, і дивишся, у себе на подвірї.
Живий вогонь частинку дасть тепла,
та не зігріє душу, лід той не розтопить,
бо мало в світі є тепер добра,
і мало хто, на совість, добре, робить.
Вода біжить і час спливає швидко.
Ти виростеш й побачиш у пітьмі
маленьку мрію, десь у далині,
та все забудеш за турботами й усмішка
не зявиться на втомленім лиці,
не піднімуться руки щоби дотягнути
до тої мрії, що живе в душі,
але приречена завжди бути забута.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269470
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2011
автор: girl_with_oar