Сипле літо черешні доспілі,
Мов коралі червоні до ніг.
Ароматом замріяних лілій,
Білих-білих,як вранішній сніг,
Теплий ранок приходить до хати
І нечутно сідає за стіл,
Щоб журнали старі погортати
Й переглянути кілька листів,
І попити гарячого чаю.
А десь там я щодня на столі
Серед мотлоху сум свій лишаю
І свої незліченні жалі.
Може ранок мій смуток сховає,
Може чимось зарадить мені?
Ну а він,посміхнувшись,зникає
Світлим зайчиком десь у вікні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269499
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2011
автор: Наталя Данилюк