Все минає щодня в постійному бою,
Боротьба ця намарно із часом іде,
Почуваюся часто останнім ізгоєм -
Подієвість у вирі на вихід несе.
Не встигаю зробити нового шедевра,
Не маю я сил грандіозний проект
Добити з блискучим життєвим маневром,
Бо ворог нові ореоли плете.
Та все ж я іду вперед до прозріння -
Це важко, а що ж є легким у бутті?
Лиш кадри проходять повз мене незримо,
Думки розривають в новім каятті...
10.07.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269517
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.07.2011
автор: hronik