Нам слів бракує…слів замало
Пульсує кров,адреналін
Лиш мить – і гаряче так стало
Навколо все зазнало змін.
Я вас повільно роздягаю
Я вся під владою чогось..
Так прикро те, що я не знаю,
Як те назвати..але ось
До мене руки доторкнулись
Це сила точно неземна,
Крізь пил сторіч це повернулось!
Навіщо тут якісь слова,?
Хтось бачив мрії кольорові,
Хтось це у вірші описав -
Сліди величної любові,
В якій героєм ти постав.
Для нас це миті ідеалу,
Не в сні це все, а на яву.
Я все життя тебе чекала,
А ти чекав мене таку…
Чому б до тебе не летіти
Коли це більше ніж всі сни?
Чого мені іще хотіти,
Окрім величної краси
Вона в тобі, моя частина!
Мій посланець що на землі!
Ти знаєш більше ніж людина
І ти належиш весь мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269535
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.07.2011
автор: Ентелехія