Гуляють за вікном Дощ і Дощиха...
Шкода, що люди бачать тільки Дощ...
Вона йому шепоче ніжно, тихо,
А він дарує їй асфальти площ.
За руки взявшись, хлюпають ліниво,
Глибінь калюж вимірюють удвох...
Цей хмарний день для них маленьке диво :
Їм зустріч дощовий дарує бог.
А Дощ цілує її мокрі губи
І розлива струмки її ногам...
Обнявшись, потім підставляють груди
Назустріч невпокореним вітрам.
Допитливо заглянуть в сонні вікна,
Умиють сонце, сховане між хмар,
Промчаться вихором між мокрим віттям
І відпочити зазирнуть у парк.
І Дощ, як справжній джентельмен дбайливо
Сховає свою даму під плащем...
Ви придивіться, це не просто злива -
Це рандеву Дощихи із Дощем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269812
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2011
автор: Просто Тетяночка