Повільно падаю крізь час
Я тихо падаю, як сніг.
В моїй душі стихає вальс
Зриваю з губ пекельний сміх.
Я тихо плачу і мовчу
Слова - це часточка брехні...
Я падаю крізь сон дощу
І ти байдужий вже мені.
Бо ти лиш спогад, болю крик
Забутий, стихлий і буденний.
Ти вже ніхто, ти майже зник
В безодні між зірок священних.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269825
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2011
автор: Ірис