Ой біжить потічок нешустренько і впадає у річку Гнізну.
Ми зовемось усі...
християни,
але маємо віру різну.
І свобода, і Бог, і та воля - це як мантра, священне гасло.
Ми зовемось усі...
українці,
але це не підтвердить паспорт.
Скільки річці судилось міліти, стільки буде кричати:
Грози!..
Ми зовемось усі...
"ті, що homo",
але це ще не значить розум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269903
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.07.2011
автор: Віктор Фінковський