Мені так хочеться літати,
Розпущу крила і тоді,
Ніхто не зможе наздогнати,
Я невловима у пітьмі.
Неначе птах я розженуся
І відірвуся від землі,
Поривом вітру я нап’юся
Над болем я, на висоті.
Яскраве сонечко під боком,
Прогріє крилечка мої,
Щаслива стану й ненароком,
Побачу муки всі твої.
Не плач за мною, не сумуй,
Ти сам на волю відпустив,
Тепер весь біль мій ти відчуй.
І так мене ти не любив!
Пусти ж мене ти до природи,
Нехай попестить хоч вона,
Тепер готова до любові,
А поки поруч тишина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2011
автор: Galkka