Захоплення тобою наче сон.
Ковтаючи повітря я злітаю,
Марю... знов,
Але ж я крил не маю
І падаю...
Дарма
Світило моє сонце серед ночі,
Бо зазирнувши зранку в твої очі,
Я бачу, що нічого в них нема.
Нема любові,
Що там, навіть жалю
І я безсила руки опускаю,
І вії знов наповнюю сльозьми,
Та не тобі вони призначені, мені!
Ковтаю ранок, проганяю сон,
З кишені дістаючи свою гордість
І на зовсІм новісінькій фасон
Створю своє життя натомість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269961
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2011
автор: Лєха Суслик