Мамо! Ти і є те саме найсвятіше слово!
Мамо! Ти і є те джерело життя!
Мамо! Ти і є усьому сущому основа!
Ти й минуле цього світу і буття!
Ти, ти і тільки ти відкрила дверці,
Із любов'ю випускаєш в світ життя.
Своїм люблячим і вірним серцем
Оцей світ ведеш у майбуття.
Я б тобі зібрала усі квіти,
І з любов'ю склала б їх до ніг.
І любов'ю твоє серденько зігріти
Я б хотіла, щоб на голову твою не падав сніг.
Я б хотіла, щоб не знала ти печалі,
Щоб солоні сльози не котилися з очей,
І щоб війни більш були тобі не знані:
Усіх днів тобі щасливих і ночей.
Я б хотіла дарувати тобі зорі,
Щоб незнаною була тобі пітьма.
Будь же в щасті скупана, як в морі,
І нехай не йде до тебе ще зима.
Вітер буйний, хай не дме тобі у спину,
Крига серце не вкрива вовік.
Нехай буде на землі любов неспинна,
І тоді рокам землі Бог продовжить лік.
2.05.2007
Кіровоград
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269966
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 13.07.2011
автор: Лобов