Добігла казка кінця -
я знову вдома, одна.
Все без пригод закінчилось, -
і моє літо сп'янилось.
Під стукіт вічних проблем
тепер нема діадем.
Із нами тиша навік,
ось так і течія з рік.
Де Прут тече, протікає,
хтось інший щастя шукає,
сама буденність навколо
своє доспівує соло...
Він погляд лиш залишив,
ми незнайомі зостались..
і коли дивлюсь в той бік,
на серце капає жалість.
А ніч, що в три почалась,
у п'ять уже закінчилась.
Під стукіт цих потягів
вона у пам'ять забилась.
Мовчали, вперто мовчали
і слова ми не сказали.
Нас скромність наша убила,
ранковим світлом умила.
Але так хочеться знову
нічних мандрівок по колу...
Можливо стрінемось ще,
якщо та казка все ж є...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270100
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2011
автор: Lyubeng