Усе мине

...  А  сонечко  встане,  як  перше  вставало,
І  зорі  червоні,  як  перше  плили....

„Гайдамаки"  Тарас  Шевченко


Не  дозволяй  мені  понівечити  те,
Що  будувалось  довгими  роками,
Не  відпускай,  все  інше  суєтне,  пусте,
Поза  твоїми  дужими  руками.

Журба  у  сутінках  розпилена  мов  яд,
Збігають  часу  віддані  піщинки...
Усе  мине,  але  ти  мій,  а  я  твоя,
Цілком  і  повністю,  до  кожної  кровинки.

І  знову  сонце  зійде,  зорі  попливуть,
За  небокрай  в  червоному  тумані,
Усе  мине  колись,  благаю,  не  забудь,
Що  ми  сплелись  корінням  і  гілками.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270280
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: Парчевська Ольга