Пролітає озлобленим свистом
Дикий вітер крізь струп'я гілок!..
Золотим-золотим падолистом
Плаче осінь в холодний ставок.
І під вечір застиглим туманом
В сиве небо чадить жовтий сад.
Мов розтрощена вщент порцеляна-
Листопад,листопад,листопад
Замітає холодну бруківку,
Сипле попіл в самотнє вікно...
Хтось фіксує ці миті на плівку,
Хтось-на біле,мов сніг,полотно.
Хтось ховає свій жаль на папері,
В нерозбірливо злитих рядках,
Залишивши прочинені двері
В тихий сад в жовтуватих тонах,
Щоб у душу з пронизливим свистом
Дикий вітер в'їдався,як дим,
І в обличчя мело падолистом-
Золотим,золотим,золотим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270329
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.07.2011
автор: Наталя Данилюк