Тихо з неба падає сніг,
Колись під ним ми так гуляли,
І замітає під поріг,
Неначе наші мрії впали.
Кружляють в танці десь сніжинки,
А може ти під ними йдеш?
Торкаються тебе крижинки,
Я хочу бути з ними теж.
Якби я уст твоїх торкнулась,
Розтанула б в солодких снах,
Якби на плечі пригорнулась,
То залишилася би там.
Могла б упасти на долоні,
В обіймах буду хоч на мить,
Молю я небо, хоч сьогодні
Мене сніжинкою зробить.
Отак на небо я піднялась,
Один політ – це все життя,
Але для тебе я віддалась,
Мені немає вороття.
Розбіглась і у мить спустилась,
Та ти занадто скоро йшов,
Я так кружляла й промахнулась,
Ти розчавив мою любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270451
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2011
автор: Galkka