Віктор Ох, Наталка Кольоровісни
Дрімає річенька і горне хвилі зрідка.
Ті, бавлячись, цілують берег мрійно.
- Мій білий лебедю, пливе твоя лебідка.
Пливи ж і ти до крил моїх в обійми.
Зустріну лагідно. Не бійся не згадаю
Грозу вчорашню, грім та блискавицю.
Я біля серденька любов свою ховаю
І бережу, немов життя зіницю.
Мій білий лебедю, утіш свою кохану.
Приплинь хутчіш і пригорни до себе.
Кохати я тебе й тоді не перестану,
Коли здіймемося ми вдвох у небо.
Заснула річенька. Заснули в небі зорі.
І тільки ніч над ними ворожбує.
Поснули лебеді. Ні в радості, ні в горі
Ніхто й ніколи їх не розпарує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270493
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2011
автор: Наталка Кольоровісни