) думки (

Мені  здається  ,  що  задовго  до  нашого  народження,  коли  простір  розрізала  лише  дивна  неймовірна  сукупність  звуків,які  приховані  від  людського  вуха,  а  наші  душі  були  просто  чистими  енергетичними  хмаринками,  які  були  готові  до  сприйняття  першої  в  житті  особистої  інформації,  нас  гріло  якесь  світло.  Особливе  і  не  схоже  на  видиме  світило,  що  вітає  нас  кожного  нового  дня,  а  якесь  трохи  містичне  ,приховане.  Воно  розміщувалося  десь  на  відстані,  проте  манило  до  себе  оті  наші  несформовані  особистості.  А  потім  ми  полетіли  назустріч  тому  нечутному  зову,  що  долинав  з  кінця  шляху.  Нас  ніс  вітер  простору,  віяло  теплом.  То  було  мабуть  очищення  вогнем  –  таким  який  породжується  з  води.  Ми  не  мали  ні  крил,ні  певних  форм.  Наші  душі  тільки-но  набували  відносної  чіткості.  Дух  же  невинний  і  не  знайомий  ні  з  чим    ще  на    Землі  –  був  справді  схожий  на  ангельську  сутність!  І  в  цей  момент  нам  заклали  в  саму  глибину  все,  що  ми  маємо  зробити  в  цьому  житті.
А  може  ангелами  постали  ми  тоді  перед  отим  Мега-Сонцем!Такі  природні  для  вищих  сфер,  що  стали  одного  моменту  посеред  Вічності  нам  домівкою,  і  такі  чужі  потім  вже  в  людській  подобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270524
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.07.2011
автор: Ентелехія