Не ятри собі душу, дівчинко, не ятри,
Не фарбуй аквареллю світанки у колір смутку.
Спомини - пластилін: відриваєш маленьку грудку
І ліпи що завгодно, допоки свіча горить...
І нехай тобі буде щемливо, гірко й нетлінно,
Медитуй на вогонь і на ніч, на тишу в'язку...
В супермаркеті долі немає лишень пластиліну,
Аби щастя зліпити на зорянім мотузку.
Ставлю крапочку. Небо грає всіма відтінками:
Бірюзово-рожеве, і синє, і фіолет...
В ритмі серця невтомно зухвалий годиннник тікає
І усе було б добре, але... багато але.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270607
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2011
автор: Ляля Бо