Я знову впала, боляче, наднизько...
Тепер навчаюсь дихати й плисти.
На серці хтось незримий лезом висік -
"Живи, Душа, і хай тобі щастить!".
Зринають сили, віра воскресає,
Вітрила з дна підносячи у вись.
Душа жива, вона усім прощає,
Може, й собі простить за все колись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270630
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.07.2011
автор: валькірія