Я збудував мiсток легкий
Мiж потаємними свiтами,
Якi живуть в душi моїй
Та обдуваються вiтрами.
Пiвденний вiтер – вiтер мрiй,
Такий п’янкий, такий жаданий,
Такий, як погляд дивний твiй
Легкий, зворушливий, духмяний.
Пiвнiчний вiтер – чистий снiг,
А в лiтню спеку прохолоду
Приносить щедро на порiг,
В осiннi ж днi – псує погоду.
А схiдний вiтер – день новий
Несе на крилах – зустрiчайте!
Завжди бадьорий та швидкий
Його, панове, привiтайте!
А захiдний приносить знов
Спокiйних роздумiв години,
Спiває тихо при любов
Про нiжне серце й очi синi.
Я йду вперед, мiсток легкий
Вже розстелився мiж свiтами,
Якi живуть в душi моїй
Та обдуваються вiтрами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270773
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: Ерох2