Краю рідний, Україна!
Влада їсть твоє нутро,
Викорчовує калину
І висушує Дніпро.
Виїдає душу людям
Обіцянками без дна,
Прориває ними груди
І виймає з них серця.
„Треба, друзі, потерпіти,
Бо нам важко працювать!”
Скільки можна вже терпіти,
Скільки будьмо бідувать?
Дев’ятнадцять років вільні,
Незалежні, – а раби;
Наче з виду самостійні,
А насправді – боржники!
Як той борг його віддати,
Як кишеня чимала
У міністра й депутата,
Й потребує хабара?
Як відчути тую волю,
Як нам вішають ярмо
Поводирі й браття свої
І сміються тільки-но?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270781
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: Олеся Василець