Ми з тобою, як брат з сесторю -
Дорогенька, ми не в Єгипті.
І не родить картопля двічі,
І дивитись не варт у вічі,
Але фрукти такі ж доспілі
І налив неодмінно п е р ш и й.
Ми з тобою на конях верхи
І обоє незмінно зверху.
І обоє - добірні вина.
І обоє...
ламати стіни!
А інакше
н і я к.
Не вмієм.
І скакати будем угору.
Ми з тобою, як риби в морі:
Ти - доверху! А я - на гору.
І обоє напнем вітрила.
Ми ж не вмієм
як о сь,
в півсили.
І нам треба не так багато,
Ну, хіба що лиш трохи фарту.
Ну, хіба що краплину вітру:
Як затнемось, то клякси витре.
Але що нам пориви вітру?
Відчайдушні - це без запинки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270797
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.07.2011
автор: Віктор Фінковський